придержувати

придержувати: -ую, -уєш, недок., приде́ржати, -жу, -жиш, док., перех.

1) Беручись руками за кого-, що-небудь, не давати рухатися, падати і т. ін.; притримувати. || Здержувати або зупиняти рух кого-небудь. || Уповільнювати (звичайно ходу). || Жестом спиняти, перепиняти когось. || перен. Стримувати себе або когось від якого-небудь вчинку. Придержувати язика.

2) перен. Приховувати, приберігати на деякий час що-небудь.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

придержувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
приберігати — а/ю, а/єш, недок., приберегти/, ежу/, еже/ш, док., перех. 1) Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас. || Дбайливо ставлячись, не розтрачувати (добро, багатство і т. ін.). 2)… … Український тлумачний словник
придержати — див. придержувати … Український тлумачний словник
придержування — я, с. Дія за знач. придержувати … Український тлумачний словник
придержуватися — уюся, уєшся, недок., приде/ржатися, жуся, жишся, док. 1) Злегка держатися (у 1 знач.) за кого , що небудь. 2) тільки недок., чого, перен. Те саме, що дотримуватися 3). 3) тільки недок. Пас. до придержувати … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике